flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

КРИВООЗЕРСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

В «Хронологічному огляді історії Новоросійського краю в 1731 —1829 роках», за 1836 рік значиться, що поселення засновано українцями, росіянами, молдованами, на схрещенні важливих торгових чумацьких шляхів з Польщі в Крим, з Молдови й пониззя Дунаю — у Київ і Чигирин.

 Існує кілька усних переказів-легенд про походження самої назви Криве Озеро. З них найбільш часто згадуваними є дві. Перша — селище назване так через звивисті криві берега озера, утвореного в давнину старорічищем Кодими. Друга версія є. Наш край не раз бував у жорстоких битвах. Настільки кривавих, що після однієї з них сніг, що почав танути, і вода в озерах стали червоними (кривавими) від крові. Відтоді це місце начебто одержало назву Криваве Озеро, з часом трансформувавшись у Криве Озеро.

Ці землі були захвачені Польщею у XVI столітті належали магнату Любомирському, який дозволив селитися тут мілкій шляхті, молдованам, а також кріпосним втікачам, надавши їм деякі тимчасові послаблення.

Правий берег річки Кодима засвоювали вихідці із Північної України і запорожці.

Старшини, послані Запорозьким кішем в цей район в 1764-1967 рр. повідомляли про наявність ханської слободи, що  «…заведена населенням у 1762 році». В 1764 р. у ній налічувалось 40 хат.

Слобода рахувалась власністю ханського каймакана Якуб-аги.

Після русько-турецької війни 1787-1791 рр. землі продовж правого берегу Кодима відійшли до Росії, 1793 році коли Правобережна Україна з’єдналася з Лівобережною у складі Російської держави, в результаті нового адміністративного розподілу Криве Озеро увійшло до складу Подільського намісництва, а в 1797 р. – в Балтський уїзд Подільської губернії.

В лівобережній частині села в основному жили кріпосні селяни , яка в кінці XVIII сторіччя стала значним торговим пунктом де поселялися мілкі торговці, лавочники, ремісники, міщани, обіднілі дворяни. З 1804 року ця частина села згадується як містечко, в якому проживало 3472 чоловіка. За даними 1859 року у сільському південному поселенні Криве Озеро Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкало 2185 осіб. Налічувалось 319 дворових господарств, існувала православна церква, відвідувались базари.

Напередодні першої світової війни в Кривому Озері проживало 10263 чол., в 1919р.-14462 чол., та Криве Озеро входило до Балтського уїзду Одеської губернії. В 1923 році, при проведенні адміністративно-територіального поділу УРСР відповідно до Постанови №310 ВУЦВК від 7 березня 1923 року, Криве Озеро стало центром одноіменного району Первомайського округу Одеської губернії. А в 1954 році Кривоозерський район виділився із Одеської області та увійшов до складу Миколаївської області.

Кривоозерський район займає площу 81443 га 3,2% загальної території області.

Ресурси: річки: Південний Буг, Кодима і Бульбока, а також 137 водойм загальною площею 368,5 га.

Лісові масиви: загальна площа лісового фонду – 4857 га або 5,9%.

Загальна площа сільськогосподарської землі 71222 га (пашня – 61183 га,багаторічні насадження - 2120 га, сінокоси – 42,9га, пасовища – 6307га).

Населених пунктів – 27(смт Криве Озеро та 26 сіл), які об’єднуються однією селищною радою і 15 сільськими радами.

Середня чисельність населення на 01.08.2012 року – 25500осіб, міського населення – 8 тис.чол., сільського 17,5 тис.чол.

 Район межує на півночі із Кіровоградською областю (Голованівський район), на заході з Одеською областю (Любашівський, Савранський райони), на сході з Первомайським, на півдні - з Врадіївським районами Миколаївської області.

 

Адміністративним, господарським і культурним центром району є смт Криве Озеро, яке розташоване від обласного центру Миколаєва на відстані 220 км, від Одеси - 178 км. Найближча залізнична станція - Любашівка, за 17 кілометрів від Кривого Озера. На території Кривоозерського району проходить 4 км Південної залізничної дороги.

Протягом 1947-1948 pp. сесіями обласних Рад депутатів трудящих терміном на 5 років було обрано нові склади обласних судів. 30 січня 1949 р. уперше відповідно до Конституції УРСР (ст. 108) і Закону СРСР "Про судоустрій" 1938 р. відбувалися вибори народних суддів громадянами району на основі загального, прямого та рівного права при таємному голосуванні. Порядок виборів детально визначався у Положенні про вибори народних суддів від 10 жовтня 1948 р. Народні судді та народні засідателі обиралися на три роки. Для кандидатів установлювався віковий ценз — 23 роки.

На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 30 серпня 1956 року обласне управління Міністерства юстиції було ліквідовано і функції судового управління народними судами були передані обласному суду. Мін'юст УРСР, а також інших республік отримав статус союзно-республіканського міністерства. На обласні суди покладалися не властиві для судових органів функції керівництва нотаріальними конторами, виконанням судових рішень і вироків у частині майнових стягнень, контролю за усією діяльністю народних судів, проведення в них ревізій. Народні суди отримали право призначати судових виконавців.

Завдання правосуддя та нові засади реформування судової системи визначили прийняті наприкінці 1958р. Основи законодавства Про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік, а також Закон "Про судоустрій" УРСР від 30 червня 1960 р. Зміни торкалися передусім організації та діяльності низової ланки судової системи. Замість дільничної системи народних суддів встановлювалися єдині народні суди району чи міста, які тепер обиралися не на три, а на п'ять років. Народні засідателі обиралися на два роки зборами трудових колективів. Судові справи між суддями розподілялися за територіальним принципом, тобто за кожним суддею закріплювалася певна територія району (міста). Народні суди мали звітувати про свою діяльність перед відповідними Радами, а народні судді — перед виборцями.

Підвищити роль громадськості у здійсненні правосуддя давали змогу керовані судами самодіяльні органи — Ради народних засідателів. Відновили діяльність товариські суди, що виникли в 20-х роках для боротьби з порушниками дисципліни праці. Згідно з Положенням про товариські суди Української РСР від 15 серпня 1961 р. їх підсудності підлягали справи про антигромадські вчинки й злочини, за скоєння яких не передбачалося кримінальне покарання. Товариські суди застосовували переважно заходи громадського впливу, а в разі необхідності могли порушувати клопотання перед народними судами про застосування кримінального покарання. Справи розглядалися колегіально — трьома членами товариського суду.

Проте, спроба децентралізувати управління судовою системою виявилася невдалою, і в 1962 р. поновився попередній порядок загального керівництва судами з боку Мін'юсту та його органів.

Указом Президії Ради УРСР від 6 жовтня 1970 року було створено Міністерство Юстиції УРСР та відділи юстиції облвиконкому. В зв’язку з створенням відділів юстиції структура і функції обласного суду змінились. 30 грудня 1970 року обласним судом були передані відділу юстиції функції управління і організації народними судами.

Після придбання Україною суверенітету у грудні 1991 року в країні в органах влади всіх рівнів відбувається реформування. Здійснюється удосконалення судової системи, діяльності судів.

Згідно Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української PCP «Про судоустрій Української PCP», Кримінально-процесуального та Цивільно-процесуального кодексів Української PCP» від 17 червня 1992 року № 2464-12 судовий процес проводиться суддею одноособово за участю прокурора, адвокатів, секретаря. Народні засідателі участі в судовому процесі не приймають. Це знайшло відображення у назві суду: з 1993 року він діє як Кривоозерський районний суд Миколаївської області.

         З початку 2002 року згідно Закону України «Про судоустрій», прийнятому 7 лютого 2002 року, суд має назву – місцевий Кривоозерський районний суд Миколаївської області.

 

З початку 2003 року організаційне забезпечення діяльності органів судової влади покладено на Державну судову адміністрацію України.

 

З 03.08.2010 року набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів", з прийняттям якого в Україні утворені Вищі спеціалізовані суди в тому числі Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальнх справ, в судах введена автоматизована система документообігу, технічний запис судових процесів по кримінальним, цивільним, адміністративним справам.

 

З метою забезпечення роботи суду по здійсненню правосуддя, узагальнення судової практики та іншої діяльності в Кривоозерському районному суді Миколаївської області діє апарат суду, на який також покладається робота по діловодству.

 

Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на зміцнення законності та правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням.

 В серпні 2003 року вперше для потреб Кривоозерського районного суду Миколаївської області територіальним управлінням ДСА України в Миколаївській області був придбаний комп'ютер, кількість яких щорічно зростає.

В зв'язку з технічним прогресом, який досяг і судової системи, забезпечення судів оргтехнікою, впровадження в судах комп'ютерних програм, до штатного розпису Кривоозерського районного суду в 2008 році була включена посада головного спеціаліста з інформаційних технологій.

Згідно штатного розпису на 2013 рік, до складу Кривоозерського районного суду входять такі посади:

№ з/п

Назва структурного

підрозділу та посад

Кількість

штатних посад

1

2

3

1

Голова суду

1

3

Суддя

2

4

Помічник судді

3

5

Керівник апарату

1

6

Заступник керівника апарату

1

7

Консультант з кадрової роботи

1

8

Головний спеціаліст з інформаційних технологій

1

9

Старший судовий розпорядник

1

10

Судовий розпорядник

1

11

Секретар судового засідання

 3

12

Секретар суду

3

13

Старший секретар

1

14

архіваріус

1

15

Прибиральниця службових приміщень

1

 

Усього за штатним розписом

21

Відповідно до вимог ч.4 п.п. 1,3,4,9,10 ст.234 ЦПК України 2004 року розгляд цивільних справ окремого провадження проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів:

 Протягом березня-квітня 2011 року рішеннями селищної та сільських рад затверджено 20 народних засідателів Кривоозерського районного суду:

Бездітна Ольга Володимирівна,

Бермас Олександр Іванович.

Біденко Рима Михайлівна,

Кибик Анатолій Петрович,

Зайченко Юрій Олександрович,

Кір’єв Володимир Валерійович,

Крижанівська Валентина Дмитрівна,

Кутельмах Ольга Миколаївна,

Ложкар Наталя Валеріївна,

Ляховський Василь Станіславович,

Мартинюк Тетяна Борисівна,

Олійник Костянтин Стратонович,

Пасічник Микола Васильович,

Плаксивий Ігор Федорович,

Плаксивий Олександр Миколайович,

Ратушняк Галина Леонідівна,

Столяр Олександр Петрович,

Тута Тетяна Іванівна,

Чередніченко Валентина Василівна,

      Шуміловська Тетяна Павлівна.

        

20 листопада 2012 року в зв'язку з набранням  чинності Кримінального процесуаьного кодексу України, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації Кривоозерської районною радою 17 серпня 2012 року на ХІV сесії шостого скликання рішенням №14 затверджено список присяжних Кривоозерського районного суду Миколаївської області в кількості 9 чоловік:

Бардичевська Валентина Володимирівна,

Волошанівський Василь Дмитрович,

Гордійчук Володимир Андрійович,

Коршомний Василь Павлович,

Крижанівський Сергій Григорович,

Лаврик Лілія Миколаївна.

Поліщук Зінаїда Григорівна,

Хмарський Михайло Вікторович,

Ящук Анатолій Данилович.

      Відповідно до вимог ст.31 КПК Укрїни кримінальні провадження в суді першої інстанції щодо злочинів за вчинення яких передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі здійснюється колегіальносудом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

 Першими суддями, які здійснювали правосуддя були:

·         До війни - суддя Величко;

·         З 1944 року - суддя Кобець;

·         З 1947 року по грудень 1951 року Ротар Микола Петрович;

·         З грудня 1951 по 1971 рік Погрібний Олексій Якович;

·         З 1971 по 1976 року Чернов Микола Олексійович;

·         З 1976 по 1981 рік Халін Віктор Іванович;

·         З 1981 по 16.06.1986 рік Грушковський Микола Олексійович;

·         З 11.08.1986 по теперішній час суд очолює Кондрачук Анатолій Петрович;

·         З 22.12.1993 року суддею працює Микитей Лариса Леонідівна;

·         З 14.11.1996 р. по 01.03.2010 р. суддею працював Дулдієр Анатолій Іванович;

·         З 22.02.2011 р. суддею працює Репушевська Олена Віталіївна.

 

 

Згідно даних архіву, в період роботи суддею Погрібного О.Я. в склад суду входили секретар судових засідань Піщуліна Антоніна Василівна, потім Гулько Григорій Пилипович, судовий виконавець Голобродський Антон Олексійович, конюх Грушецький Іван Іванович, потім Душенківський Володимир Володимирович, технічний працівник Мар’янова Анастасія.

Суд займав ½ частину приміщення бувшої бібліотеки по вулиці Шевченка,5, іншу частину займав відділ КДБ. Мав біля одного гектара землі, сінокіс, конюшню, бричку, санки, віз, пару коней, щоквартально державою виділявся наряд на фураж, в період збирання врожаю конюх відряджався на збирання врожаю, отримував солому, в лісі орендували земельну ділянку, на корм сіяли кукурудзу,буряки.

По категоріям розгляду справ до 50% складали справи УПОВМІНЗАГУ (утримання сільгоспподатку уповноваженого Міністерства заготівель), утримання недоїмки на доходи від виробництва сільгосппродуктів (молока, м’яса, шерсті) до 20% та справи про розірвання шлюбу, утримання аліментів, встановлення юридичних фактів.

Значну кількість кримінальних справ складали справи щодо крадіжок за ст.ст. 1,2,3,4 Указів Президії Верховної Ради СРСР від 04.06.1947 р. «Про кримінальну відповідальність за крадіжку державного та громадського майна» та «Про посилення охорони особистої власності громадян», які діяли до 1961 року – частина четверта відповідних Указів передбачала кримінальну відповідальність (за крадіжку зерна нового врожаю) до 25 років позбавлення волі та за крадіжку особистого майна до 20 років позбавлення волі.

А також, згідно Указу Президії Верховної Ради СРСР від 1942 року справи про кримінальну відповідальність за невиробіток мінімуму трудоднів.

Велику кількість складали адміністративні справи за самовільне залишення навчання в школах фабрично-заводского навчання та справи про самовільне залишення робіт по відбудові шахт та заводів.

В проваджені суду знаходились сотні таких справ, тому склад суду в понеділок здійснював виїзд для розгляду справ, у виїздних засіданнях суд підбирав справи по категоріям та населеним пунктам, протягом неділі почергово слухав справи, переїжджаючи із села в село справи слухались після роботи, а також ввечері, склад суду ночував у хаті визначеній колгоспом, повертаючись в суботу.    

 З травня 2009 року Кривоозерський районний суд розміщений на другому поверсі за адресою вулиця Шевченко, 1а, в приміщенні бувшого агробанку «Україна», яке орендовано в управлінні Державного казначейства. Суд має сім кабінетів, архів, гараж та два зали судових засідань.

 Працівники, які віддали більшу частину свого життя служінню Феміді.

·         Піщуліна Антоніна Василівна – до 1947-1950 рр. та з 1970 по 1973 рік секретар судових засідань;

·         Гулько Григорій Пилипович з 01.01.1951 р. по 1968 рік секретар судових засідань, з 1980 року будучи народним засідателем, щорічно виконував обов’язки судді під час його відсутності (відпустки та хвороби) та протягом трьох місяців в 1981 році і в період з травня 1986 р. по вересень 1986р. А з 1992 року по 15.11.1999 рік працював помічником судді;

·         Кривошеєва Валентина Антонівна – секретар суду з 14.03.1972 по 10.08.1981 р.;

·         Комишенко Ольга Серафимівна - судовий виконавець та старший судовий виконавець з 1979 по 1995 р.;

·         Мовчан Тетяна Григорівна - секретар судового засідання та судовий виконавець з 14.04.1977 року по 1995 рік;

·         Загодіренко Феодосія Михайлівна - секретар суду з 19.12.1994 року по 14.01.2011р.

 

Тривалий час у суді працюють:

 

·         керівник апарату суду Ковальчук Л.В. з 08.08.1988 року;

·         консультантом з кадрової роботи Волошанівська Н.В. з 01.03.1993 року;

·         секретар суду Канчура Л.М. з 01.12.1994 року;

·         старший судовий розпорядник Стягайло В.І. з 1999 року;

·         старший секретар суду Мірошник Н.Ю. з 02.04.2001 року;

·         заступник керівника апарату суду Протасевич Д.М. з 03.03.2003 року.

 

Старе приміщення суду

 Нове приміщення суду

 

Вестибюль

 

Коридор

Канцелярія суду

Приймальна голови суду

 

Кабінет голови суду

Зал судових засідань 1

Зал судових засідань 2