Відповідно до вимог ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то у випадку прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення тієї частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Такий правовий висновок зробив Верховний Суд, ухваливши на засіданні Судової палати у цивільних справах 29 січня 2014 р. постанову у справі №6-155цс13, предметом якої був спір про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
ВС також зауважив, що згідно з положеннями ч.4 ст.559 ЦК порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі коли такого строку не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимог до поручителя.
Установивши, що договором поруки не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором та що кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, який був змінений ним відповідно до п.1.9.1 кредитного договору, не
пред’явив протягом 6 місяців вимог до поручителя про виконання зобов’язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов’язання за договором поруки припинилися.
_03_03.png)
