Курс на вдосконалення

Якість підготовки суддів спробують покращити завдяки модернізації вітчизняної освіти

В„–38 (1284) 17.09—23.09.2016

КАТЕРИНА БУТОВЧЕНКО

Урядовці, освітяни та представники професійних спільнот підбили підсумки зовнішнього незалежного оцінювання під час вступу до магістратури за спеціальністю «право» у 2016 році. Експеримент з оцінюванням став першим кроком на шляху до модернізації юридичної освіти в Україні.

Прозорий відбір

Прийом у магістратуру випускників-бакалаврів за результатами єдиного іспиту, максимально наближеного до формату незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних закладів, відбувся 23.07.2016 у дев’яти університетах країни.

Тестові завдання із загальної навчальної правничої компетентності, правознавства та англійської мови розробляла робоча група, до складу якої ввійшли представники вищих навчальних закладів — учасників експерименту. Формуванням мережі пунктів тестування, друком зошитів, проведенням вступних випробувань, опрацюванням бланків відповідей із подальшим визначенням результатів займались український і регіональні центри оцінювання якості освіти.

Так, для проведення вступного іспиту з

використанням відповідної технології було створено 12 пунктів тестування: 1 — у Полтаві, 5 — у столиці, по 2 — в Одесі, Львові та Чернівцях. Загалом бажання вступити в магістратуру в порядку експерименту виявили 1896 бакалаврів, які подали документи та були зареєстровані; 1743 з них пройшли тестування в цих пунктах.

Причому 1 запізнився на іспит, 2 достроково припинили роботу над тестом через погіршення стану здоров’я, ще 19 — через виявлення в них засобів зв’язку. Результати цих осіб були анульовані. Кілька учасників залишили пункти тестування після ознайомлення з блоком тестових завдань із загальної навчальної правничої компетентності, так і не завершивши екзаменаційної роботи.

За відкритістю та прозорістю процесу стежили 13 громадських спостерігачів. Це забезпечить справедливість відбору вступників та доступу до юридичної освіти.

Реформувати систему

Такі зміни в системі підготовки юристів допоможуть якісно реформувати судову систему, прокуратуру та адвокатуру, вважають експерти.

Зокрема, про це під час круглого столу «Модернізація правничої освіти в Україні: здобутки експерименту з проведення у 2016 році ЗНО при вступі до магістратури за спеціальністю «право» говорив голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк. Він підкреслив, що «якість юридичної освіти є одним із ключових чинників, який впливає на якість роботи судової та правоохоронної систем, нотаріату й адвокатури в цілому».

У свою чергу керівник проекту USAID «Справедливе правосуддя» Девід Вон наголосив на необхідності модернізації юридичної освіти в Україні. «Наш досвід переконує, що важко покращувати якість підготовки суддів без удосконалення системи правничої освіти в країні загалом. Якісна юридична освіта є запорукою підготовки професійних правників і, відповідно, висококваліфікованих суддів, адвокатів та прокурорів», — сказав він.

До обговорення сучасного стану освітніх справ і спільної діяльності щодо відповідної модернізації Мін’юсту, Міністерства освіти і науки, фахових об’єднань правників та правничих шкіл долучились також чиновники та представники правничих шкіл і студентства. Свої думки щодо експерименту висловили представники вишів-учасників.

Виявилося, що його проведення підтримувало близько 70 вузів, однак, оцінивши рівень підготовки студентів-бакалаврів за спеціальністю «право» у світлі європейських стандартів вищої освіти та забезпечення якості правничої професії, більшість утрималася від участі в тестуванні, оголосивши про вдосконалення своїх навчальних програм.

Загалом в Україні правників готує близько 300 ВНЗ, проте в інших навчальних закладах якість юридичної освіти взагалі не досліджувалася.

Як повідомив «ЗіБ» член Вищої ради юстиції, декан юридичного факультету Львівського національного університету ім. І.Франка у 2003—2015 роках Андрій Бойко, євроінтеграція передбачає нові виклики для вітчизняної юридичної освіти. Йдеться не тільки про знання українського законодавства та міжнародних договорів, ратифікованих

Україною, а й про знання права Європейського Союзу. «Помічником судді, прокурором чи адвокатом можна працювати, маючи повну юридичну освіту. Такий підхід панує в континентальній Європі», — прокоментував ситуацію А.Бойко.

Прикметно, що більшість європейських країн не мають заочної форми юридичної освіти (докладніше див. №29 «ЗіБ»).

Чи відмовиться від класичної заочної освіти Україна, стане зрозуміло з напрацьованих експертами рекомендацій. А поки що після ознайомлення з презентованим під час круглого столу проектом «Концепції розвитку юридичної освіти в Україні» можна зробити висновок, що розвиток правничої освіти має бути спрямований на підготовку правника відповідно до його фундаментальної ролі —утверджувати верховенство права через захист прав і свобод людини.