Порошенко підготував нову редакцію Закону про судоустрій

 Суди загальної юрисдикції утворюються, реорганізуються та ліквідовуються Президентом України на підставі пропозиції Державної судової адміністрації України.

Такий порядок передбачено новою редакцією Закону “Про судоустрій та статус суддів”, яку на розгляд парламенту запропонував Петро Порошенко, зареєструвавши законопроект №1656 про забезпечення права на справедливий суд.

Суди

На даний момент утворення, реорганізація та ліквідація судів здійснюється Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

Відзначимо, проектом передбачається, що підставою для утворення чи ліквідації суду є необхідність оптимізації видатків державного бюджету. Однак, в світлі останніх подій, зокрема, потреби скорочувати витрати, чи варто очікувати, що після схвалення ВР цього документу, в Україні зменшиться кількість судів?

Проектом зберігається діюча система судів загальної юрисдикції: місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України. Водночас пропонується запровадити такий вид місцевих судів як міжрайонні суди.

Окрім того, встановлюється, що апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які

утворюються відповідно до указу Президента України в апеляційних округах. До створення таких апеляційних округів загальних судів, апеляційними округами загальних судів є місто Київ, місто Севастополь, Автономна Республіка Крим, області, а апеляційними судами у відповідних апеляційних округах є відповідно Апеляційний суд міста Києва, Апеляційний суд міста Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України, який забезпечує єдність судової практики у порядку та у спосіб, що визначені процесуальним законом.

Відповідно до проекту Верховний Суд України:

- здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

- у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової спеціалізації як суд апеляційної або касаційної інстанції;

- здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;

- надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням судової системи України;

- забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та у спосіб, що визначені процесуальним законом.

Відповідно до проекту висновки щодо застосування норм права, які викладені у

постановах ВСУ, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судді

Так як тема присяги судді вже неодноразово піднімалось в професійній спільноті, то, очевидно, розробники проекту вирішили врахували і цей факт, передбачивши в тексті оновленої присяги, що суддя присягає українському народові.

Зверніть увагу, в проекті запроваджуються кваліфікаційні класи судді. Ймовірно, це і є та переатестація всіх суддів, яку нещодавно анонсував Олексій Філатов. Так, кваліфікаційна атестація проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України і полягає в оцінці професійного рівня судді та прийнятті Вищою кваліфікаційною комісією суддів України вмотивованого рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу.

Залежно від відповідності судді вимогам, передбаченим цим Законом, судді може бути встановлений один із п'яти кваліфікаційних класів суддів: перший, другий, третій, четвертий або п'ятий. Критеріями кваліфікаційної атестації є: професійна компетентність (знання права,

здатність проводити судове засідання та ухвалювати рішення), особиста компетентність (здатність справлятися з обсягом роботи, самоорганізованість), соціальна компетентність (урівноваженість, стресова стійкість, комунікативність) та здатність підвищувати свій фаховий рівень і здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня. Судді, який склав присягу, встановлюється п'ятий кваліфікаційний клас.

Кваліфікаційна атестація проводиться ВККС та включає такі етапи:

1) складення суддею атестаційного іспиту;

2) дослідження суддівського досьє та проведення атестаційної співбесіди.

З набранням чинності цим Законом всі судді судів загальної юрисдикції продовжують здійснювати правосуддя без встановленого класу. В свою чергу ВККС забезпечує проведення кваліфікаційної атестації суддів з метою прийняття рішень про встановлення відповідних кваліфікаційних класів:

1) суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів –   протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом;

2) суддів апеляційних судів – протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом;

3) суддів, які подали на момент набуття чинності цим Законом заяву про обрання суддею безстроково – першочергово відповідно до графіка, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Якщо за результатами первинної кваліфікаційної атестації судді не встановлено кваліфікаційний клас, він відстороняється

від здійснення правосуддя та направляється для перепідготовки до Національної  школи суддів України із подальшим проведенням повторної первинної кваліфікаційної атестації. Повторне невстановлення найнижчого п'ятого кваліфікаційного класу є підставою для висновку ВККС про направлення рекомендації до ВРЮ для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги.

Встановлення судді кваліфікаційної класу, який не відповідає рівню суду, в якому він займає посаду, є підставою для йогопереведення в суд нижчого рівня.

Дисциплінарна відповідальність

Проектом передбачається, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості

судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

г) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;

3) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги у процесі здійснення судочинства до  інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

4) умисне або у зв'язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неповідомлення суддею органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, які перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення відбулося в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п'яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

8) втручання у процес здійснення судочинства іншими суддями;

9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;

10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, які вимагаються законодавством;

11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;

12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім'ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім'ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам;

13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/ або члена Вищої ради юстиції;

14) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.

Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

Нагадаємо, на тижні народні депутатизапропонували карати судді за скасовані рішення.

До суддів пропонують застосовувати дисциплінарне стягнення у виді:

1) попередження;

2) догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;

3) суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;

4) тимчасового (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – з

позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов'язковим проходженням атестації для підтвердження кваліфікаційного класу;

5) переведення судді до іншого суду того ж рівня цієї ж спеціалізації;

6) пониження судді у кваліфікаційному класі:

а) без переведення до суду нижчого рівня, якщо отриманий в результаті пониження нижчий клас дозволяє судді здійснювати правосуддя в суді відповідного рівня;

б) з переведенням до суду нижчого рівня, якщо отриманий в результаті пониження нижчий клас не дозволяє судді здійснювати правосуддя в суді відповідного рівня;

7) висновку про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги.

Вища кваліфікаційна комісія суддів

Проектом пропонується збільшити склад ВККС з 11 до 14 членів та визначити, що Комісія діє у складі двох палат – кваліфікаційної та дисциплінарної. До складу Комісії обираються (призначаються):

1) з'їздом суддів України – по чотири члени дисциплінарної і кваліфікаційної палат з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково або суддів у відставці;

2) з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ – по одному члену дисциплінарної і кваліфікаційної палат;

3) з'їздом адвокатів України – по одному члену дисциплінарної і кваліфікаційної палат;

4) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини – один член дисциплінарної палати з числа осіб, які не є суддями;

5) Головою Державної судової адміністрації України – один член  кваліфікаційної палати з числа осіб, які не є суддями.

Строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України становить чотири роки з дня обрання, що менше на 2 р., ніж передбачено діючою редакцією Закону про судоустрій. 

Особа, яка має намір бути обраною членом ВККС з'їздом суддів України / адвокатів / представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, звертається до секретаріату ВККС не пізніше ніж за тридцять днів до дати проведення відповідного з'їзду із заявою про реєстрацію її кандидатом для обрання членом Комісії відповідним з’їздом.

Для здійснення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїх повноважень діє служба інспекторів у кількості сорока двох інспекторів. Служба формується з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту і досвід роботи в галузі права понад п’ять років.

Рада суддів України

Новою редакцією Закону про судоустрій передбачено, що до складу Ради суддів України входять:

1) одинадцять суддів від місцевих загальних судів;

2) п’ять суддів від місцевих адміністративних судів;

3) п’ять суддів від місцевих господарських судів;

4) чотири судді від апеляційних судів з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення;

5) два судді від апеляційних адміністративних судів;

6) два судді від апеляційних господарських судів;

7) по одному судді від вищих спеціалізованих судів і один суддя Верховного Суду України.

Зарплата

Як і встановлено Законом про судоустрій проектом передбачено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади інших суддів установлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом:

1) судді апеляційного суду – 1,1;

2) судді вищого спеціалізованого суду – 1,2;

3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду     України – 1,3.

Розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України,

ВККС, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.

При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Окремо відзначимо, проектом також передбачено, що Єдиного реєстру судових рішень включаться всі рішення судів загальної юрисдикції, то ж перехідними та прикінцевими положеннями документу встановлено, що ДСА у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом повинна забезпечити внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень тих судових рішень, які не були внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 1 січня 2010 року.

Зверніть увагу, цей проект значиться у проекті порядку денного ВР на 28 грудня, а профільний комітет ВР уже надав цьому документу схвальну рекомендацію.

Також читайте:

Порошенко пропонує змінити порядок формування ВРЮ