Рекомендації щодо правил поведінки відповідальних осіб з мало мобільними групами населення

Інструктаж працівників

Кривоозерського районного  суду Миколаївської області

щодо правил поводження, надання допомоги та сприяння інвалідам, МГН

  Під час розмови з інвалідом, звертайтеся безпосередньо до нього, а не до супроводжуючого або сурдоперекладача, які присутні при розмові.

Якщо ви знайомитесь з інвалідом, цілком природно потиснути йому руку: навіть тим, кому важко рухати рукою або хто користується протезом.

Коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або не бачить зовсім, обов'язково називайте себе і тих людей, які прийшли з вами. Якщо у вас відбувається спільна розмова в групі, не забувайте пояснити, до кого в даний момент ви звертаєтеся, і назвати себе.

Якщо ви пропонуєте допомогу, чекайте, поки її приймуть, а потім запитайте, що і як робити.

При розмові з людиною, яка має труднощі в спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, чекайте, коли людина сама закінчить фразу. Не поправляйте її і не закінчуйте думки замість неї. Ніколи не вдавайте, що ви розумієте, якщо насправді це не так. Повторіть, що саме ви зрозуміли, це допоможе людині зорієнтуватися, а вам - зрозуміти її.

Коли ви розмовляєте з людиною, яка користується інвалідним візком або милицями, розташуйтеся так, щоб ваші очі були на одному рівні, тоді вам буде легше розмовляти.

Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, помахайте їй рукою , або поплескайте по плечу. Дивіться їй прямо в очі і говоріть чітко. Пам'ятайте, що не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах.

Люди, які мають труднощі у пересуванні

Пам'ятайте, що інвалідний візок – це недоторканий простір людини. Не спирайтеся на нього, не штовхайте, не кладіть на нього ноги без дозволу. Починати котити візок без згоди інваліда - те ж саме, що схопити і понести людину без її згоди.

Завжди запитуйте, чи потрібна допомога, перш ніж надати її. Запропонуйте допомогу, якщо треба відкрити важкі двері або пройти по килиму з довгим ворсом.

Якщо ваша пропозиція про допомогу прийнята, запитайте, що потрібно робити, і чітко дотримуйтесь інструкцій.

Якщо вам дозволили пересувати візок, котіть його повільно. Візок швидко набирає швидкість, і несподіваний поштовх може призвести до втрати рівноваги.

Завжди особисто переконуйтесь в доступності місць, де заплановані заходи. Заздалегідь поцікавтеся, які можуть виникнути проблеми або бар'єри і як їх можна усунути.

Не треба плескати людину, що знаходиться в інвалідному візку, по спині чи по плечу.

Якщо можливо, розташуєтеся так, щоб ваші обличчя були на одному рівні. Уникайте положення, при якому вашому співрозмовникові потрібно закидати голову.

При плануванні заходів у приміщеннях, де існують архітектурні бар'єри, попередьте про них, щоб людина з обмеженими можливостями мала можливість приймати рішення заздалегідь.

Пам'ятайте, що, у людей, які мають труднощі в пересуванні, як правило, немає проблем із зором, слухом і розумінням.

Не думайте, що необхідність користуватися інвалідним візком - це трагедія. Це спосіб вільного (якщо немає архітектурних бар'єрів) пересування. Є люди, що користуються інвалідним візком, але не втратили здатності ходити і можуть пересуватися за допомогою милиць, тростини і т.п. Візки ж використовують для того, щоб економити сили і швидше пересуватися.

 Люди з поганим зором і незрячі

Порушення зору має багато ступенів. Повністю незрячих людей усього близько 10%, інші мають залишковий зір, можуть розрізняти світло і тінь, іноді колір, обриси предметів. В одних слабкий периферичний зір, в інших - слабкий прямий при гарному периферичному. Все це треба з'ясувати і враховувати при спілкуванні.

Пропонуючи свою допомогу, направляйте людину, не стискайте її руку, йдіть так, як ви зазвичай ходите. Не треба хапати сліпу людину і тягнути за собою.

Опишіть коротко, де ви знаходитесь. Попереджайте про перешкоди: сходи, бордюри, калюжі, ями, та вибоїни на дорозі, низькі одвірки, труби тощо.

Використовуйте, якщо це доречно, терміни, що характеризуються як звук, запах, відстань. Діліться побаченим.

З собаками-поводирями не поводьтеся так, як із звичайними домашніми тваринами. Не віддавайте їм команд, не чіпайте їх і не грайтеся з ними.

Якщо ви збираєтеся читати незрячій людині, спочатку попередьте її про це. Говоріть звичним для вас голосом. Не пропускайте текст, якщо вас про це не просять.

Якщо це важливий лист або документ, не потрібно для переконливості давати відчути його на дотик. При цьому не замінюйте читання переказом. Коли незрячий чоловік повинен підписати документ, прочитайте його обов'язково повністю. Інвалідність не звільняє сліпу людину від відповідальності, зумовленої документом. Завжди звертайтеся безпосередньо до людини, навіть якщо вона вас не бачить, а не до її зрячого компаньйона.

Не забувайте називати себе та співрозмовників, а також представляйте інших присутніх. Якщо ви хочете потиснути руку, скажіть про це.

Коли ви пропонуєте незрячій людині сісти, не садіть її, а направте руку на спинку стільця або підлокітник. Не водіть рукою незрячого по поверхні предмету, а дайте йому можливість самому вільно до нього доторкнутися. Якщо вас попросили допомогти взяти якийсь предмет, не слід тягнути руку сліпого до предмета і брати його рукою цей предмет.

Коли ви спілкуєтеся з групою незрячих людей, не забувайте щоразу називати того, до кого ви звертаєтеся.

Не змушуйте вашого співрозмовника говорити в порожнечу: якщо ви переміщуєтесь, попередьте його про це.

Цілком нормально вживати слово “дивитися”. Для незрячої людини це означає “бачити руками”, відчувати.

Уникайте розпливчастих визначень та інструкцій, які зазвичай супроводжуються жестами, подібних виразів “склянка знаходиться там, на столі”. Намагайтеся бути точними: “Склянка посередині столу”.

Якщо ви помітили, що незряча людина збилася з маршруту, не керуйте її рухом на відстані, а підійдіть і допоможіть вибратися на потрібний шлях.

Під час спуску або при підйомі сходами догори ведіть незрячого перпендикулярно до них. Пересуваючись, не робіть ривків, різких рухів.

Люди з вадами слуху

Існує кілька типів і ступенів глухоти. Відповідно, існує багато способів спілкування з людьми, які погано чують. Якщо ви не знаєте, якому віддати перевагу, запитайте у них. Деякі люди можуть чути, але сприймають окремі звуки неправильно. У цьому випадку говоріть голосно й чітко. Деколи знадобиться лише знизити висоту голосу, тому що людина втратила здатність сприймати високі частоти.

Розмовляючи з людиною, у якої поганий слух, дивіться прямо на неї. Не ставайте так, щоб обличчя опинялося у тіні, не загороджуйте його руками, волоссям, шапкою з козирком. Ваш співрозмовник повинен мати можливість стежити за губами та виразом вашого обличчя.

Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її по імені. Якщо відповіді немає, можна злегка торкнутися людини або ж помахати рукою.

Говоріть виразно і рівно. Не потрібно надмірно підкреслювати щось. Кричати, особливо в вухо, теж не варто.

Якщо вас просять повторити щось, спробуйте перефразувати свою пропозицію. Використовуйте жести.

Переконайтеся, що вас зрозуміли. Не соромтеся запитати, чи зрозумів вас співрозмовник.

Якщо ви повідомляєте інформацію, яка включає в себе номер, технічний або інший складний термін, адресу, напишіть її, повідомте факсом, електронною поштою, sms, або будь-яким іншим способом, так, щоб інформація була зрозумілою.

При труднощах в усному спілкуванні, запитайте, чи не буде простіше листуватися.

Не забувайте про середовище, яке вас оточує. Важко спілкуватися з людьми, які погано чують у великих або багатолюдних приміщеннях. Яскраве сонце або тінь теж можуть бути на перешкоді. Дуже часто глухі люди використовують мову жестів. Якщо ви спілкуєтеся через сурдоперекладача, не забувайте, що звертатися потрібно безпосередньо до співрозмовника, а не до перекладача.

Не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Вам найкраще запитати про це при першій зустрічі. Якщо ваш співрозмовник володіє цією навичкою, потрібно дотримуватися кількох важливих правил:

Пам’ятайте, що тільки три з десяти слів добре прочитуються.

Потрібно дивитися в обличчя співрозмовнику, говорити виразно і повільно, використовувати прості фрази і уникати несуттєвих слів.

Якщо хочете пояснити або підкреслити зміст сказаного потрібно використовувати вираз обличчя, жести, рухи тіла.

Люди з затримкою в розвитку і проблемами спілкування

Використовуйте доступну мову, висловлюйтесь точно і по справі.

Уникайте словесних штампів та образних виразів, якщо ви не впевнені в тому, що ваш співрозмовник з ними знайомий.

Не розмовляйте зверхньо. Не думайте, що вас не зрозуміють.

Обговорюючи завдання або проект, розповідайте все “по кроках”. Дайте вашому співрозмовнику можливість зрозуміти кожен крок після того, як ви пояснили йому.

Якщо необхідно, використовуйте ілюстрації або фотографії. Будьте готові повторити інформацію кілька разів. Не здавайтеся, якщо вас з першого разу не зрозуміли.

Поводьтеся з людиною, яка має проблеми в розвитку так само, як би ви поводились з будь-ким іншим. У бесіді обговорюйте ті ж теми, які ви обговорюєте з іншими людьми. Наприклад, плани на вихідні, відпустку, погоду, останні події.

Звертайтесь безпосередньо до людини.

Пам'ятайте, що люди з затримкою в розвитку дієздатні й можуть підписувати документи, контракти, голосувати, давати згоду на медичну допомогу і т.д.

Люди з порушеннями психіки

Психічні порушення - не те ж саме, що проблеми в розвитку. Люди з психічними проблемами можуть відчувати емоційні розлади або збентеження, що ускладнюють їхнє життя. У них свій особливий і мінливий погляд на світ.

Не треба думати, що люди з психічними порушеннями обов’язково потребують додаткової допомоги та спеціального поводження.

Поводьтеся з людьми що мають психічні порушення як з особистостями. Не потрібно робити передчасних висновків на підставі досвіду спілкування з іншими людьми, що мають таку ж форму інвалідності.

Не слід думати, що люди з психічними порушеннями більше за інших схильні до насильства. Це міф. Якщо ви доброзичливі, вони будуть почувати себе спокійно.

Невірно думати, що люди з психічними порушеннями мають проблеми з розумінням або нижчі за рівнем інтелекту, ніж більшість людей.

Якщо людина, що має психічні порушення, засмучена, запитайте її спокійно, що ви можете зробити, щоб допомогти їй.

Не розмовляйте різко з людиною, яка має психічні порушення, навіть якщо у вас є для цього підстави.

Люди, які відчувають труднощі в мові

Не ігноруйте людей, яким важко говорити, тому що зрозуміти їх - у ваших інтересах.

Не перебивайте і не виправляйте людину, що зазнає труднощів у мові.

Починайте говорити тільки тоді, коли переконаєтеся, що ваш співрозмовник закінчив свою думку.

Не намагайтеся прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з людиною, що має проблеми з мовою, займе у вас більше часу. Якщо ви поспішаєте, краще перепросіть і домовтеся про спілкування в інший час.

Дивіться в обличчя співрозмовнику, підтримуйте візуальний контакт. Віддайте цій бесіді всю вашу увагу.

Не думайте, що утруднення в мові - показник низького рівня інтелекту людини.

Намагайтеся ставити запитання, які вимагають коротких відповідей або кивка головою.

Не вдавайте, що зрозуміли, якщо чогось не дочули. Не соромтеся перепитати. Якщо вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово у більш повільному темпі, можливо, по буквах.

Не забувайте, що людині з порушеною мовою теж потрібно висловитися. Не перебивайте її і не квапте.

При проблемах у спілкуванні, запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використовувати інший спосіб - написати, надрукувати.